Вірші про українську мову поетів минулих сторіч

 У мові відображена історія народу, його ментальність і світогляд. Українська мова є фундаментом української нації, важливим чинником національного розвитку й елементом культурної свідомості. Саме тому поети всіх часів звеличували її і присвячували вірші рідній мові.

Павло Тичина «Слово»

Цей вірш відомого поета-символіста присвячений рідній мові.

А Вкраїни ж мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність і обнова —
Українська мова.

Розквітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово —
Розквітай же, слово!

Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
На горі калина!

Іван Багряний «Мово рідна»

Цей вірш про рідну мову напрочуд красивий та глибокий.

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово "Мати" —
Про життя найперше слово...

Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, —
Звук "Вітчизни" неповторний
І простий, і предковічний...

Ну, а третє слово — "Мила" —
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна...

Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово !
Мово — пісня колискова.
Мова — матері  уста.

Олександр Олесь «О слово рідне! Орле скутий!»

Це один із найвідоміших віршів про українську мову. Написаний 1907 року. Поет захоплюється рідним словом і народом, який зміг його зберегти. Ідея вірша – рідна мова може стати духовною зброєю народу.

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.